Що належить до водно-болотних угідь
Це поняття охоплює природні й деякі штучні системи з постійним або сезонним затопленням чи насиченням ґрунту водою: річкові заплави, болота, торфовища, лимани, мангрові ліси, солончаки, рисові поля й ставки. Межі угіддя можуть змінюватися протягом року — сезонно суха ділянка може залишатися частиною водно-болотної системи, якщо водний режим визначає її ґрунти та функції.
Як угіддя впливають на повені, посухи та очищення стоку
Заплави й болота можуть приймати частину надлишкової води, розподіляти її на більшій площі й уповільнювати рух паводкової хвилі. Однак не кожне болото повністю захистить місто від великої повені — ефект залежить від розташування, площі, стану угіддя й масштабу події. Природні рішення мають бути частиною комплексного управління ризиком. Здорові угіддя також накопичують воду й поступово віддають її до річок, підтримуючи базовий стік у сухі періоди. Повільний рух води дозволяє частинкам осідати, а рослини й мікроорганізми поглинають поживні речовини — але угіддя не є безмежною очисною спорудою.
Вуглець, клімат та біорізноманіття
Торфовища накопичують органічний вуглець протягом тривалого часу завдяки повільному розкладанню у водонасичених умовах. Осушення відкриває торф для контакту з киснем, прискорює розклад і може підвищувати ризик пожеж. Водно-болотні угіддя є місцем нересту, годування та відпочинку для риб, амфібій, комах, ссавців і водоплавних птахів. Ланцюг ділянок уздовж міграційного маршруту може бути критично важливим навіть тоді, коли кожна окрема територія невелика.
Що руйнує угіддя та як відновлюють водний режим
Основні загрози — осушення, спрямлення річок, дамби, забудова заплав, видобування торфу, забруднення та зміна клімату. Забудова природної заплави переносить ризик повені нижче або вище за течією. Відновлення може включати перекриття дренажних каналів, повернення річки до заплави, видалення невиправданих насипів та відновлення місцевої рослинності. Після робіт контролюють рівні води, рослинність, якість води й птахів. Надто швидке затоплення може пошкодити інфраструктуру — відновлення потребує адаптивного управління.
Водно-болотні угіддя є природною водною інфраструктурою, але їхні функції залежать від цілісного водного режиму. Найефективніший підхід — зберігати здорові системи, не забудовувати заплави й відновлювати гідрологічні зв'язки на рівні всього водозбору.